Микола Васильович Гоголь Гоголь Микола ВасильовичP(1809-1852),Pписьменник, драматургНародився Микола Васильович Гоголь 20 березня 1809 року в сел Велик Сорочинц (тепер Миргородського району) на Полтавщин. Батько його був праправнуком полковника козацького вйська часв Богдана Хмельницького Остапа Гоголя. Пзнше знаменитий нащадок звеличить його до легендарно постат й оспва в образ Тараса Бульби. Дитинство майбутнього письменника минуло в с. Василвц (тепер Гоголеве) в матку батькв. З 1818 по 1819 р. навчався в Полтавському повтовому училищ, а з 1821 по 1828 р. у Нжинськй гмназ вищих наук. Мовно-музична культура рдно земл знаходила свй вияв у виховнй практиц бабус Тетяни Семенвни, мамино мами. Любов до мови, вдчуття слова закладалися у юного Миколи Гоголя уже з дитячих лт. Згодом вн захопиться збиранням укранських народних псень, прислв в та приказок, готуватиме матерали до укрансько-росйського словника. Пзнше вн так писав про укранську псню: «Якби наш край не мав тако скарбниц псень, я б нколи не зрозумв стор його, тому що не збагнув би минулого...» «Моя радсть, життя мо! Як я вас люблю! Що вс холодн лтописи, в яких я тепер риюся, перед цими дзвнкими, живими лтописами! Як мен допомагають в стор псн!..» «Це народна сторя, жива, яскрава, барвиста, правдива, що розкрива все життя народу». Ще в студентськ роки, глибоко переймаючись соцальними негараздами, внутршньо противлячись найрзномантншим виявам зла, вболваючи за всю державу свою «милу Украну», М.Гоголь настроювався на таку дяльнсть, «щоб бути по-справжньому корисним для людства». МАР¶Я ¶ВАН¶ВНА Гоголь-ЯНОВСЬКА, мати письменника. Василь Афанасйович Гоголь-Яновський, батько письменника. Загалом же всю творчсть великого письменника було спрямовано на «очищення серця», «розумння серцем», щоб досягти хоч якось подоби суспльно гармон. «Я палав незгасним прагненням зробити сво життя потрбним для блага держави, я жадав принести хоча б найменшу користь. Тривожили думки, що я не зможу, що мен перепинять шлях, завдавши мен глибокого суму. Я поклявся жодно хвилини короткого життя свого не втрачати, не зробивши блага», писав палко настроний на самопожертву юнак. У 1828 роц М.Гоголь пережджа до Петербурга. Там у 1829 р. вн публку свй перший твр поему «Ганц Кюхельгартен». Через рк у журнал «Отечественные записки» з являться повсть «Басаврюк, або Вечр проти ¶вана Купала», перша з циклу «Вечори на хутор бля Диканьки». Романтична спрямовансть, опоетизовансть життя надавали творам М. Гоголя особливого колориту. @рунтовн знання усно народно творчост дозволяли майстру виводити картини дйсност у глибокому взамопереплетенн з вимислом, але мовби на реальному грунт життя. Особливо привабливим був лризм, проникливсть любов автора до зображуваного, що неминуче справляло враження на читача, захоплюючи його уяву. Туга за батьквщиною, за мальовничою Украною, змусила М.Гоголя наприкнц 1833 року клопотатися про мсце професора стор в Кивському унверситет св. Володимира. Спонукала до цього ще й дружба з М. Максимовичем, професором-земляком, етнографом, фольклористом, сториком, ботанком, майбутнм ректором Кивського унверситету. «Я захоплююся заздалегдь, коли уявляю, як закиплять труди мо в Кив. Там скнчу я сторю Украни й пвдня Рос напишу всесвтню сторю. А скльки зберу там легенд, повр в, псень! Якими цкавими можна зробити унверситетськ записки, скльки можна умстити в них подробиць, цлком нових про сам край!» переповнювався творчими планами письменник. «Туди! Туди! До Кива! Там, або навколо нього, звершалися дяння вковчност нашо... Багато можна буде зробити добра», писав вн про сво сподвання М. Максимовичу. У цей же час вн працю над книгами «Арабески», «Миргород» (1835 р.). Розраду вд нездйснених планв письменник шукав знаходив у творчост. Тепер вн остаточно порива з педагогчною дяльнстю. «...вже не дитяч думки, не обмежене коло мох знань, а висок, сповнен стини й жахливо велич думки хвилювали мене». З друго половини 30-х рокв подальший розквт таланту М.Гоголя пов язаний з його драматургю. Етапною навть в стор театру стала його соцальна комедя «Ревзор» (1836 р.) Невдовз псля прем ри п си М.Гоголь вижджа на досить тривалий час за кордон. Вн вдвду Нмеччину, Швейцарю, Францю, ¶талю. У 1842 роц з являться друком знаменита поема-роман «Мертв душ». Останн роки життя письменника сповнен драматичних пошукв себе в ¶стин. Прямим пдтвердженням тому було видання «Вибраних мсць з листування з друзями» (1847 р.). У 1848 роц письменник повертаться на батьквщину, посилено працю над другим томом «Мертвих душ», але незадовго перед смертю спалю рукопис. Тяжка хвороба обрвала життя неповторного майстра слова 21 лютого 1852 року. Для бльшост сучасникв пзнших поцновувачв його творчост Микола Васильович Гоголь непохитним авторитетом письменника, що дошкульною сатирою на снуючий лад забезпечив соб довчне почесне мсце серед класикв свтово лтератури. Це сталося завдяки деологчно нав язаному свдомо спрощеному сприйняттю його творчого доробку. Тльки останнм часом нам вдалося вдкрити для себе справжнього М.Гоголя великого мислителя, публциста, аскета, духовного подвижника. Життя Миколи Васильовича Гоголя ще з найранших дитячих рокв мало чтко визначене духовне спрямування. Середовище, в якому довелося йому зростати, було дуже сприятливим для цього. Мати, Маря ¶ванвна, завжди вдзначалася особливою побожнстю. Прадд по батьковй лн був священиком; дд закнчив Кивську духовну академю; батько Полтавську семнарю. Поняття про Бога запали в дитячу душу знайшли навть не зацкавлення, а палку вру. Згодом, в одному з листв до матер, вн напише: «...Благословляю тебе, священна вро! У тоб тльки я знаходжу джерело втхи втолюю сво печал!.. Прилиньте так, як я прилинув до Всемогутнього».Родина Гоголв не була винятком у тогочасному укранському суспльств. У середин XVII столття Павло Алеппський, побувавши у наших краях, так описував сво враження: «По всй земл козакв ми помтили чудесну рису, що покорила нашу уяву: вс вони, за незначним винятком, навть бльшсть жнок двчат, умють читати знають порядок церковних служб, церковн наспви; окрм того, священики навчають сирт не лишають х тинятися вулицями напризволяще». Тльки знаючи найголовнше, внутршн, визначальне спрямування творчост великого письменника, можна належно поцнувати все ним зроблене, по-новому поглянути на моральн уроки, не кажучи вже про загальне сприйняття всього масиву творчост. «Гоголь перший пророк повернення до цлсно релгйно культури, пророк православно культури... вн вдчува як основну неправду сучасност вдхд вд Церкви, основний шлях вн бачить у поверненн до Церкви перебудов всього життя в дус», так важа В.Зеньковський. Уся творчсть М. Гоголя, по сут, пошуком шляхв людського вдосконалення. Якщо у свох раннх творах вн намагався наблизити людину до Бога через виправлення вад, викриття суспльних обставин, що провокують або спонукають до них, то пзнше вн переключаться на самого себе, спрямову рушйну силу очищення на свою душу серце, вбачаючи там причину багатьох спокус. Сам Гоголь в «Авторськй сповд» говорить про т пошуки: «З цього часу людина душа стали, бльше нж будь-коли, предметом спостережень. Я облишив на деякий час усе сучасне; я звернув увагу на пзнання тих вчних законв, якими живе людина людство взагал. Книги законодавцв, душознавцв спостергачв за природою людини стали мом чтивом... на цьому шляху невдчутно, майже не знаючи як, я прийшов до Христа, побачивши, що у Ньому ключ до душ людини...»
Видатн письменники Полтавщини
Ласкаво просимо в крану знань
Завантаження. Будь ласка, зачекайте...
Видатн письменники Полтавщини » Школа 12
Комментариев нет:
Отправить комментарий